?

Log in

Персональний Блог Юлія Цезаря

Dec. 13th, 2007

12:17 pm

<p><b><a href="http://poll.kikoz.ru/poll/493">Опрос #493</a></b> <i>Долой S_1 с модераторов форума ЮВТ</i></p><form method="POST" action="http://poll.kikoz.ru/vote.php"><input type="hidden" name="id" value="493">НЕОБХОДИМО снять S_1 с должности модератора форума Юлии Тимошенко за злоупотребление служебным положением<br><div style='margin: 10px 0 10px 40px'><input type="radio" name="R0" value="0">Да<br><input type="radio" name="R0" value="1">Нет</div><input type="submit" value="Голосовать"></form><p><a href="http://poll.kikoz.ru/result/493">Результаты</a><br><a href="http://poll.kikoz.ru/create.php">Создать свой опрос</a><br><a href="http://poll.kikoz.ru/">Опросы на Кикозе</a></p>

12:16 pm - Долой!

<p><b><a href="http://poll.kikoz.ru/poll/493">Опрос #493</a></b> <i>Долой S_1 с модераторов форума ЮВТ</i></p><form method="POST" action="http://poll.kikoz.ru/vote.php"><input type="hidden" name="id" value="493">НЕОБХОДИМО снять S_1 с должности модератора форума Юлии Тимошенко за злоупотребление служебным положением<br><div style='margin: 10px 0 10px 40px'><input type="radio" name="R0" value="0">Да<br><input type="radio" name="R0" value="1">Нет</div><input type="submit" value="Голосовать"></form><p><a href="http://poll.kikoz.ru/result/493">Результаты</a><br><a href="http://poll.kikoz.ru/create.php">Создать свой опрос</a><br><a href="http://poll.kikoz.ru/">Опросы на Кикозе</a></p> 

Aug. 8th, 2007

11:13 am - Українські антифа

 

Українські антифа

Український SHARP

Я свідомо уникаю терміну „націонал-антифа”. Хоча будучи справжнім націоналістом, люблячи цю землю, цю культуру, прагнучи для цих людей кращого буття ти не можеш не бути антифа.

Хто такі „фа”? Модніки, які сприймають світ через естетику „Блад ен Хонор”? Невдахи, які маярять себе фюрерами, гауляйтерами чи на крайня комендантами концтабору? Ті, які хочуть за рахунок інших самоствердитися. Я багато спілкувався з українськими фашистами. І скажу чесно — я їх не розумію. Точніше розумію, але при всьому людинолюбстві та повазі до „іншого” це розуміння викликає огиду. Невже можна любити Батьківщину і благоволіти перед тими, хто нищив твоїх дідів? Ні, звичайно, скаже будь-яка людина, яка дає собі звіт про власні вчинки. Але у них все навпаки. „Дякуючи” фа у всьому світі укріпився негативний стереотип поняття націоналізм. І вони називають себе націоналістами, водночас просторікуючи про „славянскоє єдінство”, яке ми вже не один рік відчуваємо на собі. Як на заході система використала визвольні ідеї лібералізму для пошиття собі ідеологічних шат, так і фашня використала націоналізм для прикриття, легітимізації своїх неповноцінних прагнень. Націоналізм це сильна річ. Вона радше є підсвідомою та емоційною потенцією, аніж чітко викристалізованою філософією, щоб там не казали, фарисеї, книжники та „приватизатори” цього терміну.

Все дуже просто. Майже як з капіталізмом. Або ти розвиваєш свої здібності і прогресуєш за рахунок цього, або ти прогресуєш за рахунок когось іншого. З фа так само. Вони не говорять про націорозвиток, націотворення. Вони мабуть і слів таких не знають. У них все простіше, ми повинні всіх нагнути і все буде з… Ми повинні знищити всіх жидів, хачиків, китайців, циганів, растаманів, реперів, сноубордистів, прихильників музики СКА, одним словом всіх, хто не займає якогось місця у їхній ієрархії (хоч соратників вони також люблять мочити — згадайте Вервольф та Комбат 18 тощо. Тут можна багато писати про їх штучні конструкції, на відміну від природного органічного порядку речей. Можна, та навряд чи багато хто з них здатен на усвідомлення цього. По великому рахунку вони лохи. Бо хто такий Гітлер, як не пішка у руках Крупів, Шахтів і кого там ще? Хто такий Мусоліні, як не вигідна фігура для Віктора Імануіла, котрий, коли змінилися політичні розклади посадив його на ціпок. Та ці люди не розуміють таких простих речей. Їм треба пояснювати „просто і доступно”. Сподіваюся, всі зрозуміли, що я маю на увазі. Сьогодні українські фа, якщо до них, як правило, російськомовних, можна вживати слово „українські”, є проблемою як для всього українського суспільства так і для українських націоналістів та інших альтернативних рухів. Вони гангрена на його тілі. Гангрену треба лікувати. Інколи навіть шляхом відтинаня. В свій час деякі націоналісти, пробували загравати з фа, використовувати їх як ресурс. Та подібна тактика отримала повний провал, позаяк стратегії протилежні. Український націоналіст не може бути фашистом апріорі. Це питання не тільки честі, але і гігієни. Вони це також розуміють, варто зайти, на приклад, на „украінскій націонал-соціалістіческій портал”, де падаючи на коліна перед „славянскімі братьямі” вони відхрещуються від того, що власне і мало б робити їх українцями.

Та досить про погане. В певній мірі існування цих придурків нам навіть вигідне. Є ворог, а отже буде боротьба. Відповідно є кому давати п…и.

Їм, ворогам українського народу.

02:04 am - Опудало Конотопське, або Який „привіт” - така й відповідь

Опудало Конотопське, або Який „привіт” - така й відповідь
Опудало Конотопське, або Який „привіт” - така й відповідь
За кожне сказане слово треба відповідати, за кожне зроблене діло треба розплачуватися. І якщо сам ти цього не розумієш, то (так вже повелося) тобі про це нагадають. Такі вже ми Українці (а не малороси!).

 І ще з часів козацтва існувало таке поняття, як помста за брата: рідного, троюрідного, просто побратима-українця. Так було і в УПА, і ті, хто про це знає і пам’ятає, ніколи не залишать образу брата без належної уваги.
8 липня у Миколаєві відбувся мітинг ПСПУ проти навчань НАТО на миколаївському полігоні. Пані Вітренко звезла на Миколаївську землю своє „малороське військо” із східних і південних земель (це ж Донецькі хлопці мають приймати рішення, чи буде натівський табір в Миколаївській області!). Ті, хто називають себе малоросами, вважають, що вони – саме ті, хто має право вирішувати, що відбуватиметься на Україні, якого зовнішньополітичного курсу їй дотримуватися, з якими прапорами українському народу виходити на майдани. Варто зазначити, що на мітингу не було жодного Державного прапору, але раптом вони почали з’являтися. То Українці прийшли на майдан спитати в малоросів та їх вождя, що вони роблять на українській землі, за яку боролись наші батьки, діди та прадіди. Представники КУН, СУМ, МКУН з Миколаєва та Херсону прийшли на мітинг ПСПУ-шніків сказати своє слово – слово господарів української землі. Можна й не казати, що навіть державний прапор викликає в місіс Конотопської відьми приступ агресії, а тут ще й прапор Українських націоналістів. Це ж на її, Конотопській Малоросії! Тому пані Вітренко зовсім втратила контроль над собою і віддала зі сцени абсолютно абсурдну команду: „Гей, хлопці-малороси, а ну женіть цих українців з нашої площі! Не місце їм тут зі своєю самостійністю та незалежністю!” І полетіли на землю синьо-жовті та червоно-чорні прапори, і піднялася рука відьмацька на волевиявлення громадян. Конотопці ламали флагштоки, рвали та топтали українські знамена, вживали силові заходи (декілька членів КУН зазнали серйозних пошкоджень).
Хіба таке ставлення до Батьківщини, до державної символіки, до вільних громадян пробачається чи забувається? Хіба за таку Самостійну Україну боролися наші предки? Ні! І тим, хто зневажає Україну та її історію, не місце тут, на славній українській землі, де панує дух козацтва, січових стрільців та Українських повстанців.
14 липня Миколаївський МКУН провів символічну акцію-відповідь подіям, які відбувались тижнем раніше на Вітренківському майдані. Суть акції полягала в тому, щоб спалити пугало пані Вітренко в знак протесту проти тієї політики, яку вона так невдало провадить в Україні. Для каркасу пугала був використаний хрест, на нього вже кріпилися деталі – фотографія, лахміття, - конотопська відьма була дуже схожа на себе, тільки дурниці всілякі не несла, тож перехожі могли й засумніватися, чи дійсно це пугало пані Вітренко. МКУНівці, а також старші друзі з Миколаївського КУН, влаштували пішу ходу, яка розпочалася недалеко від місця розтушування штабу ПСПУ. Хода супроводжувалася засудженням дій пані Вітренко проти членів КУН, викриками „Ганьба п’ятій колоні!”, „Відьму геть з України!”, „Відьму в костер!” та іншими. Акція проводилася в присутності преси, представників правоохоронних органів, та жоден конотопець не з’явився, мабуть, всі вони преспокійно відпочивали на своєму пікніку „Останові Нато” біля Миколаївського полігону. Завершилася акція на площі Леніна, де було спалене пугало конотопської відьми та головою міської організації КУН Олексієм Козачинським висловлена позиція українських націоналістів стосовно того, хто є господарем на українській землі, та кому належать повноваження приймати важливі в історії України рішення.
 Ось так, вогнем, мечем та хрестом, як в стародавні часи українці проганяли ворогів із своєї території – Миколаївський молодіжний КУН символічно прогнав дух вітренківщини з Миколаївської землі та в котре проніс дух патріотизму вулицями міста.
Слава України!
Героям слава!

 Подруга Звенислава Дзвінка, Миколаївська молодіжна референтура КУН

Aug. 7th, 2007

06:33 pm - Горан Брегович

Брегович, Горан

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Перейти к: навигация, поиск
Горан Брегович
[[Изображение:{{{Лого}}}|200px]]
Горан Брегович
Настоящее имя{{{Настоящее_имя}}}
Дата рождения22 марта 1950
Место рожденияСараево
Дата смерти{{{Смерть}}}
Годы{{{Годы}}}
СтранаЮгославия, Франция
ПрофессияКомпозитор
Кинокомпозитор
Певец
Гитарист
автор песен
актёр
ЖанрыЭтническая музыка (Балканы)
Саундтреки
рок
Псевдонимы{{{Псевдонимы}}}
КоллективыBijelo Dugme
Wedding and Funeral Orchestra
Сотрудничество{{{Сотрудничество}}}
Лейблы{{{Лейблы}}}
www.goranbregovic.co.yu

Горан Брегович (хорв. Goran Bregović, (сербохорв. Горан Бреговић, родился 22 марта 1950 в Сараево, Босния и Герцеговина, тогда Югославия) — музыкант и композитор, широко известный в странах восточной Европы по рок-группе Bijelo Dugme, а так же во всём мире как автор музыки к фильмам, среди которых несколько фильмов Эмира Кустурицы.

Считает себя югославом, аргументируя это тем, что его отец хорватского происхождения, мать сербского, а жена — мусульманка. Его отец был офицером ЮНА. После развода родителей жил с матерью в Сараево. Ныне живёт в Париже с женой (Dženana Sudžuka) и тремя дочерьми.

Содержание

[показать]

 Начало карьеры

Брегович учился в музыкальной школе по классу скрипки, но был исключён за «отсутствие таланта». Его музыкальное образование ограничивалось лишь тем, что показывали ему друзья, пока мать не купила ему первую гитару. После этого Брегович поступил в школу искусств, но мать в скором времени забрала его оттуда из-за того, что там, якобы, было много гомосексуалистов. Мать записала его в автомобильную школу и за это разрешила Горану носить длинные волосы. Во время учёбы он играл в школьной группе «Изохипсе» (линии, отмечающие на картах высоту). Но его исключили и оттуда за то, что он разбил школьный «Мерседес». Тогда Брегович поступил в гимназию и играл в гимназийской группе «Бештије» («Бестии»), снова на бас — гитаре. Когда ему исполнилось шестнадцать лет, мать оставила его и он был вынужден сам зарабатывать себе на жизнь, играя народные песни в ресторане в городе Конице, работая на стройке и торгуя газетами. На одном из выступлений его заметил Желько Бебек и пригласил играть на бас — гитаре в его группе «Кодекси». Горан согласился. Летом 1969 года они играли для постояльцев отеля «Сплендид» в Дубровнике. Потом их пригласили играть в ночном клубе в Неаполе. Они приняли приглашение, но не стали играть из-за разногласий с администрацией клуба по поводу репертуара. Несмотря на это, «Кодекси» остались в Неаполе и играли в ночных клубах. В это время Брегович перешёл с бас — гитары на соло — гитару. В 1970 году группа играла в составе: Горан Брегович, Желько Бебек, Зоран Реджич и Милич Вукашинович. Участники группы находились под влиянием музыки групп «Led Zeppelin» и «Black Sabbath», которой их «заразил» Милич Вукашинович. По-видимому, это и стало причиной ухода из группы ритм-гитариста и вокалиста Желько Бебека осенью 1970 года. В конце года мать Бреговича и брат Реджича Фадил приехали в Неаполь и увезли парней домой. Осенью 1971 года Горан изучает философию и социологию, но это быстро надоедает ему. В то же время Милич Вукашинович уезжает в Лондон, а Брегович и Реджич начинают играть в группе «Јутро» («Утро»). В следующие несколько лет группа несколько раз меняла название, а с 1 января 1974 года группа стала называться «Bijelo dugme».

 Bijelo Dugme

 Дискография

Горан Брегович
Горан Брегович
  1. 1974 : Kad bi' bio bijelo dugme
  2. 1975 : Šta bi dao da si na mom mjestu
  3. 1976 : Eto! Baš hoću!
  4. 1979 : Bitanga i princeza
  5. 1980 : Doživjeti stotu
  6. 1983 : Uspavanka za Radmilu M.
  7. 1984 : Bijelo dugme
  8. 1986 : Pljuni i zapjevaj moja Jugoslavijo
  9. 1986 : Ćiribiribela

 После Bijelo Dugme

Концерт Свадебно-похоронного оркестра Горана Бреговича
Концерт Свадебно-похоронного оркестра Горана Бреговича

Международный успех пришёл к Бреговичу благодаря фильмам с его музыкой, в первую очередь фильмам Эмира Кустурицы («Время цыган», «Аризонская мечта» (при участии Игги Попа), «Андерграунд»). Следующий проект, музыка к фильму Патриса Шеро "Королева Марго", вновь имел огромный успех. Фильм получил две награды на Каннском фестивале. Брегович пишет музыку к фильмам с конца 1970-х. Его саундтреки насыщены элементами балканской и цыганской традиционной музыки с духовыми инструментами в сочетании с сочными басами и битами. Композитора несколько раз обвиняли в краже цыганской и балканской музыки и нарушении авторских прав. Брегович даёт концерты с музыкальным коллективом Wedding and Funeral Orchestra, во время которых исполняется и музыка к фильмам. В 1997 году Брегович записал альбом "Dugun ve cenaze" с турецкой певицей Сезен Аксу, в 2000 году альбом "Kayah & Bregović" с польской певицей Кайей, а в 2003 году альбом "Daj mi drugie żyćie" с Кшиштофом Кравчиком. Горан Брегович живёт в Париже с женой-мусульманкой Дженан Суджук и тремя дочерьми: Эмой, Уной и Лулой. Также имеет дочь Жельку (от юношеской связи с танцовщицей из сараевского ночного клуба), которая родила ему внучку Бьянку.

 Фильмография

Фильмы с музыкой Горана Бреговича:

 Ссылки

 

Current Mood: crazycrazy

05:41 pm - Зупинити расизм!

Останнім часом спостерігається небачена досі активізація представників неонацистських угрупувань, з приводу чого редакція ukranian national-anarhism/left traditionalism magazine «Бриколаж» (lab.org.ua) висловлює свій рішучий протест.

Ми вважаємо неприпустимим існування в українському націоналістичному середовищі послідовників Адольфа Гітлера, як таких, що профанують ідеали української національної ідеї і спотворюють образ українського патріота.

Знизу ми приводимо назви та інтернет-адреси організованих груп, котрі не мають нічого спільного з українським націоналізмом, оскільки сповідують не притаманні нашим ідеологічним попередникам націонал–соціалістичні гітлерівські погляди. „Коричневе” комюніті росте і на разі воно складається з кількох, взаємодоповнюючих складових:

Організації: B&H Україна, WCOTC Україна, СОКИРА ПЕРУНА Suppoters, БЕЛОСЛАВА, ДОЗОР 88, Руська Дружина, УНА (Коваленко),WAU Probate Україна etc.

Музичні гурти: „Сокира Перуна”, ”White’s Load”, „Білий шквал” „Цирюльня ім. Котовського”, „Щит і меч”, „Нахтігаль”, „Білий Шквал”, „Дер Пароль”,„Сейтар” etc.

Інтернет – ресурси: www.thepaganfront.com/anp/main.htm ,www.ua-oi.boom.ru , geocities.com/ukrskin, sokyraperuna.org, creativity.org.ua, unsp.org, rarog.kiev.ua, slavic-legion.narod.ru, ostbataillon.fromru.com , etc.

Музичні лейбли: RAROG Prod., ANCIENT NATION Prod., PATRIOT Prod., EVIL BARBER rec., etc.

Примітка: тут не враховані близькі до „панарійських” поглядів музичні NS/WP гурти та організації українських язичників, як такі.

Український націоналізм не сумісний із ксенофобною пропагандою. Зупинимо расизм разом!

Молодіжний Націоналістичний Конгрес повністю підтримує протест журналу „Бриколаж” проти намагання провокаторів нав’язати українському націоналізму імідж нацизму. Також ми висловлюємо рішучий протест проти намагань здискредитувати український націоналізм такими псевдонаціналістичними організаціями (які в даний момент фінансуються нинішнім режимом) як Тризуб ім. С.Бандери (tryzub.com.ua ), Братство Корчинського (bratstvo.info ), УНА-УНСО Ю.Тими тощо.

05:17 pm - На форумі "Радикальний Український Націоналізм" намагаються вичислювати учасників

Слава Богу, нічого в них не виходить! Наприклад про мене адмін сайту написав, що я скоріш за все з міста Синельникове. Якщо зауважити, що я навіть такого міста не знаю, то виходить дуже цікаво. А між тим знайти місто, в якому прожива коритсувач, знаючи його АйПі - дуже просто. Є такий сайтик http://old.antichat.ru/util/whois/ по котрому через АйПі Ви знайдете місто, в котрому проживає його власник. Але дурням з РУНу я предоставив ще простіший метод. Я їм дав зсилку на форум Юлії Тимошенко. Зайшли б туди і спокійно би прочитали з якого я міста. Але судячи з їх фашистської політичної орієнтації, мізків у них немає зовсім, а тому і вийшли через дупу коліном на якесь синельникове.
Ганьба баранам!

01:07 pm - Я відкрив свій блог

Кому цікаво - хто такий Юлій Цезарь (не плутати з Юлій Цезар, римський імператор) - заходьте - дізнайтесь більше!